порожній

-я, -є.

1) Нічим не наповнений, пустий (про посудину, вмістище і т. ін.). || У якому нічого немає (про простір). || Позбавлений будь-яких предметів, речей, меблів і т. ін. (про приміщення). || Який не має рослин, не вкритий рослинністю; голий (про степ, поле і т. ін.). || У (на) якому нікого або майже нікого немає; безлюдний або малолюдний. || Ніким, нічим не зайнятий; вільний. || Який їде, пливе і т. ін. без вантажу чи без пасажирів; ненавантажений. || Не заповнений текстом, цифрами і т. ін. Порожні картки.

••

Поро́жня множина́ мат. — множина, що не має жодного елемента. || розм. Приготовлений без м'яса, жирів і т. ін.; пісний. || перен., рідко. Духовно спустошений, нездатний до активної діяльності (від горя, втоми і т. ін.). || перен. Який виражає внутрішню спустошеність, розгублення, байдужість (про очі, погляд і т. ін.). **

З поро́жніми рука́ми — а) нічого не діставши або нічого не принісши; б) без засобів до життя.

2) Який має всередині порожнину; порожнистий.

3) у сполуч. зі сл. життя, світ і т. ін., перен. Ні для кого не корисний; марний. || Позбавлений змісту, убогий змістом; беззмістовний, пустий. || Який не відповідає об'єктивній дійсності.

4) перен. Несерйозний, легковажний (про людину).

5) тільки ж., діал. Яка не має в утробі плода, не вагітна.